Передмова
Сан-Томе і Принсіпі, ця острівна держава Африки, розташована безпосередньо на екваторі, має особливе значення для Бога і для мене. Це перша небесна країна; держава, в якій Небесний Батько підготував президента і людей прийняти Святе Благословення на шлюб, а молодь — дати обіцянку Чистої любові. Після проведення цих заходів я мала короткий перепочинок у крихітній острівній державі — Сейшелах.
Бурхливі хвилі —
Освіжаючий вітерець…
Я йшла вздовж берега смарагдово-зеленого моря, чиї грайливі хвилі посміхались і вітали мене. Білий пісок між пальцями ніг був м’яким і теплим. Я відчувала справжній спокій, огорнутий безхмарним небом, зворушений прохолодним ритмічним бризом і теплим сонцем. Я бачила неушкоджену і недоторкану первозданну красу, яку Бог створив для нас. І спілкувалася з Богом — Тим, Хто дає це благословення.
***
Ви наділили нас, своїх дітей, творінням і сподівалися жити з нами в радості та спокої. Єдине, до чого Ви прагнули — бути Небесним Батьком, який ділиться красою творіння зі своїми сином та донькою. Ви створили їх, щоби вони стали зрілими, одружилися з Вашого благословення і стали істинними батьками власних дітей. Коли вони згрішили — і Ви, і ми втратили все.
Зазвичай кажуть, що, втрачаючи дитину, ми ховаємо частинку свого серця. Раптова втрата коханої дитини, заради якої ми без вагань віддали би своє життя, завдає нестерпного болю і туги. Боже наш, Ви втратили людство, Вашу сім’ю. Долаючи історичні потрясіння, Ви були, немов той травмований батько, який втратив усі відчуття; ціле Ваше єство було зруйноване. Ви не були Богом радості і слави, а Батьком, чий Шімджон був сповненим жалоби й смутку через втрату дітей.
Попри це, як казав Ісус у притчі про загублену вівцю, Ви не могли покинути жодного зі своїх дітей. Як Бог любові Ви прямували вперед, щоб одного дня знайти нас і, прийнявши у своє лоно, втілити разом із нами світ миру, який Ви уявляли собі з часів створення.
Ви хочете, щоб ми знали Вас як нашого Небесного Батька, Того, Хто є любов’ю Небесного Отця і Небесної Матері. Ви хочете, щоб ми жили в небесному світі як небесні особистості, небесні сім’ї, небесні роди й небесні народи. Після гріхопадіння світ втратив Ваш ідеал єдності чоловіка і жінки та поклонявся неповному образові Небесного Отця, замість того щоб прийняти і служити Небесним Батькам. Чоловіки посіли панівне становище і сформували західну цивілізацію через елліністичні та єврейські традиції. Ні чоловіки, ні жінки не розуміли жіночого серця Небесної Матері та досконалої вічної любові Небесного Батька. Не володіючи такою екзистенціальною свідомістю, феміністичний рух, що вибухнув на Заході, не міг не перерости в однобічний рух, що звинувачував чоловіків у всіх проблемах.
Саме тому я роблю все, аби повернути Вам початкове становище нашого Небесного Батька. Я подорожую на Північ і Південь, Схід і Захід, щоби навчати істині Небесного провидіння тих, хто має вуха, але не чув, і тих, хто має очі, та не бачив. Немов наосліп шукаючи голку в копиці сіна, з відчайдушним шімджон, що не може чекати, я проголошую істину Небесного провидіння.
Сповнена непохитної рішучості, я знову і знову обіймаю світ і люблю всіх Ваших дітей, немов власних. Усім своїм шімджон я обіймаю навіть тих із них, хто, не знаючи істини, не зрозумів і навіть переслідував мене. На цьому шляху Ви зцілюєте мої рани, які вони завдають.
Протягом останніх 40 днів 2019 року, незважаючи на проблеми зі здоров’ям, а іноді й на фізичне виснаження, я постійно подорожую світом. Я пообіцяла завершити цей шлях упродовж свого життя, і не порушила цієї обіцянки перед Вами. Політичні і релігійні лідери знизили градус протистояння і відгукнулися, ми обійняли один одного. Люди почали називати мене Матір’ю миру.
• • •
Тепер з’являються Ваші справжні сини та доньки, які поділяють мої прагнення. Колір нашої шкіри не має значення. У мене є шанобливі діти з чорним, жовтим та білим кольорами шкіри; серед моїх синів є й мусульманські лідери, а поміж дочок — ті, хто очолює великі християнські церкви. Я маю синів і дочок, які є лідерами країн. Усі ці зв’язки між матір’ю та дітьми виникли у Ваше ім’я. Мої діти просять мене благословити їхні країни та релігії. Я заявляю про Вас, наш Небесний Батьку, перед ними та їхніми народами. Я говорю і про Небесну Матір, приховану за Небесним Отцем, та пояснюю, що якщо існує Єдинородний Син, то є і Єдинородна Дочка.
Неможливо досягти гармонії в сім’ї без батьків. Адже батьки є її центром і джерелом. Так само, як без Вас, Батька людства, не може бути справжнього миру в цьому світі.
Я присвятила своє життя втіленню цієї справи, центром якої стала Корея — нація, яка народила Єдинородного Сина і Єдинородну Доньку. Наша тихоокеанська цивілізація має вчитися на помилках атлантичної цивілізації, яка не змогла реалізувати власні християнські ідеали. Її зусилля раз у раз вироджувалися в завойовництво та експлуатацію. На відміну від атлантичної цивілізації, тихоокеанська має продемонструвати материнський шімджон. Вона повинна розвиватися як альтруїстична культура, що спирається на істинну любов, як Свята спільнота Небесного Батька, що встановлює стандарт життя заради інших, надихаючи всі народи. Це Ваше бажання, і його остаточному втіленню я присвячую решту свого життя.
Я вплітаю золоті нитки Вашої любові в історію спільних історичних страждань. Я розглядаю своє життя як неослабну місію служінню Богу, нашому Батькові, з позиції Його Єдинородної Дочки. Не маючи змоги вмістити все в одну книгу, згодом я ділитимуся ще.
У цей момент, коли закінчую писати цю книгу, я сумую лише за однією людиною — за своїм любим чоловіком Батьком Мун Сон Мьоном. Ми провели наше спільне життя, розповідаючи про Божу волю і виконуючи її; разом ми пережили значно більше, ніж я можу зараз розповісти. У вересні 2012 року він вознісся на небеса. Якби мій чоловік був сьогодні тут та бачив публікацію цієї книги, його обличчя найдужче би сяяло від радості. Іскорки в його очах нині танцюють у моєму серці. Тож сподіваюся, що ця книга допоможе уявити наше спільне життя заради Божої волі.
Насамкінець хочу висловити щиру подяку всім, хто присвятив свій час та доклав зусиль, аби книга ця побачила світ.
Хан Хак Джа
Лютий 2020 року
Хьоджон Чонвон
Сорак, Республіка Корея