Сан-Томе і Принсіпі як модель відновлення країни

Відразу після інавгураційного Африканського саміту, який пройшов 2018 року, різні країни з усіх куточків Африки висловили бажання провести в себе саміт і Благословення. Завдяки місіонерській діяльності протягом майже чотирьох десятиліть — на основі діяльності попереднього року та Світового саміту 2019 — уряд Сан-Томе і Принсіпі висловив велику охоту реалізувати в країні низку ініціатив, що передбачало проведення саміту, фестивалю Благословення і фестивалю студентів за мир.

Навесні 2019 року я надіслала до Сан-Томе свого представника, який зустрівся з Президентом, Його Величністю Еварісту Карвалью, прем’єр-міністром, Його Величністю Джорджем Бом Джезусом, і Головою Парламенту, Його Величністю Делфімом Невесом. Як наслідок — було підписано договір про наміри між Федерацією всесвітнього миру та урядом Сан-Томе. Коли я почула про прагнення Сан-Томе співпрацювати з метою втілення декількох головних ініціатив, я вирішила благословити цю країну і закласти основу небесної нації. Я проголосила, що проведу в Сан-Томе і Принсіпі Африканський саміт 2019 і фестиваль «Благословення сімей хьоджьон».

Ця чудова острівна нація розташована біля екватора, в Гвінейській затоці, на узбережжі Центральної Африки. Вона стала незалежною від Португалії у 1975 році. Після нашої подорожі, що тривала 40 годин з двома пересадками, уряд Сан-Томе влаштував надзвичайне прийняття. Міністри тепло зустріли мене в аеропорту, і наступного дня Його Високість Президент Еварісту Карвалью влаштував мені прийняття в Президентському палаці. Після нашої щирої зустрічі президент надав свою почесну варту, яка супроводжувала мене до Будинку парламенту на відкриття саміту.


4 вересня 2019 року: в Президентському палаці Сан-Томе і Принсіпі

Понад 800 лідерів із Сан-Томе та інших куточків Африки взяли участь у події. Парламент щиро запропонував скористатися його власністю для проведення саміту і Благословення. О 9-й годині ранку головний зал та дотичні кімнати були переповненими. Крім Його Величності Президента Карвалью, Прем’єр-міністра Джорджа Бома Джезуса та спікера парламенту Делфіма Невеса, були присутні сотні парламентарів, десятки міністрів, сотні релігійних діячів і лідерів громадянського суспільства. Також подію відвідали декілька колишніх президентів африканських країн. Саміт, Благословення та фестиваль студентів за мир національне телебачення транслювало наживо, й він отримав дуже позитивні відгуки від глядачів.

Саміт розпочався з виступів діючих та колишніх глав держав. Відтак Його Величність Джонатан Гудлак, колишній президент Нігерії і африканський голова Міжнародного саміту за мир (ISCP — International Summit Council for Peace), представив мене. Під час виступу я запропонувала Сан-Томе і Принсіпі співпрацювати зі мною з метою побудови небесної нації. Я благословила Сан-Томе і Принсіпі як Небесне Сан-Томе — країну, благословенну Богом. Аудиторія зустріла це проголошення бурхливими оплесками.

Президент Карвалью, який звернувся до присутніх після мого виступу, висловив свою вдячність, високо оцінивши як різноманітні ініціативи, які проводилися в країні, так і погляди, які я висловила під час своєї промови. Президент Карвалью також виявив велике бажання щодо зміцнення стосунків та подальшої довготривалої співпраці. Він був дуже радий почути назву Небесне Сан-Томе і навіть назвав мене Матір’ю Мун.

Того вечора президент Карвалью запросив мене та інших глав держав на офіційну вечерю в чудовому ресторані, розташованому на узбережжі, який було зарезервовано для державних потреб. Президент галантно супроводжував мене вздовж розкішного буфету, рекомендуючи смачні місцеві страви. Мене розчулило прагнення уряду Сан-Томе розвивати свою країну як державу ввічливості і принципів.

Наступного дня державні діячі, включно з президентом, прем’єр-міністром та спікером парламенту, разом із головами інших країн зібралися на фестиваль Благословення. Це було вражаюче видовище. 600 пар, переважна більшість з яких — урядовці, релігійні лідери та лідери громадянського суспільства з усіх куточків Сан-Томе і сусіднього Принсіпі — прийшли отримати Благословення.

Понад 10 000 пар взяли участь у попередніх церемоніях Благословення, і їхніх представників було обрано для участі в цьому заході. Мене неабияк зворушували розповіді про пари, які, перебуваючи на межі розлучення, змогли розв’язати свої суперечності і дати обітницю стати ідеальною родиною завдяки Благословенню. Це був вражаючий фестиваль сімей. Про завзятість сімей свідчив той факт,що о 8-й ранку приміщення, в якому мала проходити церемонія, вже було заповнене вщент, незважаючи на те, що початок заходу запланували на 5-ту годину вечора. Декілька пар прийшло навіть ще до сходу сонця. Святковий настрій у стінах парламенту був справді неймовірним. З наближенням часу проведення церемонії Благословення можна було відчути, як сильно пари очікують цієї події і прагнуть взяти участь.

П’ятнадцятеро діючих і колишніх глав держав з усієї Африки сиділи на подіумі, а я спільно з 60-ма парами, що представляли урядову, релігійну сферу і громадянське суспільство, окропила їх святою водою. Це була вражаюча урочиста подія. Ентузіазм, з яким усі три гілки влади Сан-Томе, включно з людьми, брали участь, зробив цей захід справді національною церемонією Благословення. Під час молитви я проголосила, що Сан-Томе і Принсіпі заслужили кваліфікацію першої країни, яка стала моделлю національного відновлення.

Справді захопливою стала та частина програми Благословення, в якій представники молоді Сан-Томе дали обітницю чистоти. Під час приготувань до події місцевий католицький пастор опублікував лист, в якому різко критикував Церкву об’єднання, церемонію Благословення і Федерацію всесвітнього миру. Проте завдяки міцним відносинам, які ми встановили з урядом Сан-Томе та людьми, ми довели, що здатні подолати будь-які теологічні розбіжності. Уряд був послідовним у своїх обіцянках, і люди справді насолоджувалися участю в багатьох програмах, які ми проводили.

Дехто казав, що молодіжний фестиваль, який наступного дня після Благословення провела Міжнародна асоціація молоді та студентів за мир, був найбільшим молодіжним фестивалем серед тих, що коли-небудь проводили в країні.

Перед моїм від’їздом президент Сан-Томе і Принсіпі під час душевного прощання сказав мені дуже добрі слова: «Сан-Томе — це ваш дім і ваша країна, тому приїжджайте, коли тільки матимете змогу».