Світовий океан — цінний ресурс
У кожну епоху своєї історії людство переживало неймовірний біль. Останнє, ХХ століття, було чи не найтрагічнішим періодом історії. По всьому світу безперервно лютували війни, в цьому дикунстві багато добрих людей втратили життя. Я народилася в часи, коли Корея була під японською окупацією, і пережила наслідки Другої світової та Корейської воєн. Я досі не можу забути тих жахливих митей, що бачила в дитинстві.
Ті часи минули, однак нині ми ведемо війну проти непростого ворога — спокуси забути свої обов’язки перед сім’ями і навколишнім середовищем, шукаючи лише власного комфорту та зручності. На щастя, ми маємо глибоке чуття моралі і мудрість, що разом із практичними методами допомагають нам спільно працювати задля втілення Божого ідеалу.
Людство сподівається, що ми зможемо відновити і підтримувати океани такими, якими їх створив Небесний Батько. Океани, які покривають 70 відсотків поверхні Землі, мають величезні ресурси. Наче ті потаємні скарби, вони приховують вирішення дилем, які постають сьогодні перед людьми. Я багато разів наголошувала на важливості океану, ми з чоловіком пропонували застосувати різномоманітні підходи. Тому першою темою Премії миру Санхак було обрано саме океан. Комітет Премії миру наглядав за суворим процесом відбору праведних керівників, орієнтованих на досягнення позитивних результатів у цій царині. Того року нашими лауреатами були доктор М. Віджай Гупта з Індії та Аноте Тонг, Президент Кірибаті — маленької острівної держави в центральній частині Тихого океану.
Доктор Гупта — вчений, котрий, непокоячись постійною нестачею продовольства, очолив Блакитну революцію, розробивши технології вирощування риби. Він значною мірою сприяв подоланню голоду серед бідних, широко впроваджуючи ці технології в Південно-Східній Азії та Африці.
Президент Аноте Тонг — провідний світовий захисник, який виступав за раціональне збереження та управління морською екосистемою. За прогнозами, більшій частині його країни — Кірибаті — загрожує затоплення менше ніж за 30 років через підвищення рівня моря. В умовах такої кризи Тонг перейняв керівництво із захисту екосистеми, створивши найбільший у світі охоронний морський парк.
Упродовж десятиліть ми з чоловіком ставили перед собою завдання: забезпечити людству майбутнє, в якому буде сповна продуктів харчування та приємне здоров е оточення. Ми виступали за вільний міжнародний обмін технологіями та ділилися власними поглядами, вважаючи, що океани — це дар Божий і головне джерело харчування у світі. А стабільні джерела їжі та чисте повітря, земля і вода відіграють важливу роль у побудові миру у світі та порятунку людства.
Не обмежуючись суто теоретичними поясненнями, ми вкладали значні ресурси, які було спрямовано на реалізацію практичних проєктів у реальному світі. Протягом пів століття головним місцем, в яке ми інвестували істинну любов та людські ресурси, була Латинська Америка.
У середині 90-х років ми з Батьком Муном зі серйозними намірами навідувалися до регіону Пантанал. Пантанал — це велике заболочене місце біля кордонів Парагваю та Бразилії. Він розташований якраз із протилежного боку земної кулі стосовно нашої країни. Ми працювали там пліч-о-пліч із фермерами та рибалками. Адже аби розв’язати проблему нестачі продуктів харчування, треба не боятися забруднити руки. Замість того, щоб виголошувати промови з трибуни в залі з кондиціонером, ми працювали під палючим сонцем, нехтуючи їжею та відпочинком. Я досі пам’ятаю, як, витираючи краплі поту з обличчя, розмірковувала над проблемами навколишнього середовища. Ми заснували чимало різноманітних ініціатив у регіоні Пантанал і впродовж останніх 60 років втілили незліченну кількість інших проєктів заради людства. Завдяки моєму характеру я віддаю все, що маю, задля щастя інших, і не прагну визнання натомість. Я знаю, що я — Істинна Мати, Матір миру і Єдинородна Божа Донька, тож моя місія — жити відповідно. Щоби покласти край смутку Небесного Батька, я витирала сльози нужденних незнайомців, бо вважала, що це нитками долі пов’язано з порятунком людства.