Втілення миру на практиці

У своїх посланнях миру ми з Батьком Муном пояснювали, що все людство має брати участь у міжкультурних церемоніях Благословення на шлюб. Міжкультурне Благословення на шлюб — це, безумовно, найкращий спосіб відновити людство до статусу Божих дітей. Бабусі і дідусі з ворожих країн чи релігій обʼєднуватимуться завдяки гарним спільним онукам.

Цей ідеал, як і всі інші ідеали, потребує чималих зусиль. У Кореї кажуть: «Дедалі більше зʼявляється міжкультурних сімей, але, схоже, їхнє життя не таке вже й легке». Погоджуючись, співрозмовник відповість: «Багатьох дітей висміюють однокласники через те, що їхня мати з іншої країни». «Ба більше, — додасть іще хтось, — непоодинокими є випадки, коли дружини з-за кордону не витримують і повертаються в рідні країни».

Сьогодні в корейських містах і селах чисельність міжкультурних сімей зростає. Придивившись до них, ми помітимо, що, здебільшого, вони мають такий склад: чоловік —кореєць, дружина — з країни, що розвивається, та їхні спільні діти. Жінкам з інших країн непросто освоїтися в місці, де люди розмовляють чужою для них мовою та ведуть інший спосіб життя. До того ж чимало місцевих жителів дивляться зверхньо на міжкультурні сімʼї і нерідко ігнорують їх.

Я дуже добре розумію цю проблему. Коли ми з чоловіком переїхали до Сполучених Штатів на початку 1970-х років, щоб виконувати нашу місію, я відчувала неприйняття та відокремленість внаслідок належності до меншини. Якщо я це переживала в Америці, що є багатонаціональною країною, то в гомогенній Кореї ситуація значно гірша. Тож я сподіваюся, що зможу підтримати сімʼї, які приїхали в Корею будувати щасливе життя.

Із кінця 1960-х років ми з чоловіком створювали міжкультурні сімʼї, проводячи церемонію Благословення на шлюб. Ми знайомили партнерів, не зважаючи на їхні національність, расу і релігійне походження. Кількість міжкультурних сімей у Кореї помітно зросла після нашої міжнародної церемонії Благословення 6500 корейсько-японських пар 1988 року, під час літніх Олімпійських ігор у Сеулі.


30 жовтня 1988 року: міжнародна церемонія Благословення 6500 пар привела в Корею тисячі багатокультурних сімей

На ту пору у фермерських селах постала соціальна проблема, бо мало хто з кореянок хотів виходити заміж за чоловіків з Кореї. На нашій церемонії Благословення жінки з Японії та інших країн погодилися вийти заміж за корейських чоловіків. Усі розуміли, що це створить багато проблем. Настрої корейського народу ще були різко антияпонськими, і багато хто в Кореї виступав проти того, аби мати японську дружину чи невістку. Так само в Японії батьки були незадоволені тим, що їхні дочки або сини одружаться з кимось із Кореї — країни, яка була менш розвиненою з економічного погляду.

Однак жінки з японського Руху обʼєднання з вірою в Бога та дотримуючись концепції дочірньої відданості й ідеї «жити заради інших» погодилися вийти заміж за корейських чоловіків, і присвятили себе сімʼям. Наречені з таких країн, як Філіппіни, Вʼєтнам і Таїланд, так само прибули до Кореї і створили міжнародні благословенні сімʼї.

Це дало чудові плоди. Адже дружини зі щирою відданістю служили своїм корейським свекрам і свекрухам та створювали благополучні сімʼї. Навіть якщо умови життя були важкими, вони сумлінно піклувалися про батьків своїх чоловіків, коли ті хворіли чи були вже в похилому віці. Деякі навіть отримували урядові нагороди за те, що так віддано служили своїм свекрам. Дехто з них очолив жіночі асоціації або батьківські групи у своїх селах. Багато хто з цих дружин та їхніх чоловіків зараз є незамінними членами своїх сільських громад.

Ми з чоловіком зрозуміли, що є способи допомагати не тільки членам нашої церкви, а й усім жінкам з міжкультурних сімей у Кореї, тож 2010 року створили Мультикультурний центр добробуту. Центр допомагає людям з інших країн вивчати корейську мову та відчувати себе інакше в корейському суспільстві. Крім того, ми надаємо допомогу інвалідам і неповним сімʼям. Ми також заснували в Кореї школу Миру Істинної любові для дітей з міжкультурних сімей, щоб допомагати їм у навчанні й оволодінні мовою.

Іноді нам доводиться чути, що сини корейських знаменитостей або високопоставлених чиновників ухиляються від вимоги йти до армії. Однак це не стосується міжкультурних сімей. Насправді існує думка, що до 2025 року Південна Корея матиме «міжкультурну армію». Діти з міжнародних і міжкультурних сімей часто мають подвійне громадянство, і вони можуть відмовитися від військової служби в Кореї, вибравши альтернативне громадянство. Показово, що понад 4000 синів тих пар, які отримали Міжнародне благословення, з честю пройшли військову службу в Кореї. Тепер вони можуть пишатися цим.

Щоб розвіяти упереджене ставлення корейців до міжкультурних сімей, потрібен час. Тому ми повинні наполегливо працювати, аби настав той день, коли термін «міжкультурна сімʼя» зникне. Адже він приховує дискримінацію. Сімʼя — це сімʼя; модифікатор для її опису не потрібен. Слово «міжкультурний» не слід вживати на позначення подружньої пари, в якій у чоловіка та дружини — різні національності. Це не узгоджується ні зі загальним розумінням людства, ні з Божою волею.

Уже понад 30 років ми з Батьком Муном пропагуємо гармонію між національностями, расами й релігіями через Благословення. Завдяки корейсько-японським Благословенням ми зруйнували барʼєри між цими двома країнами і їхніми народами. Те саме ми зробили в Німеччині та Франції й багатьох інших державах, чиї народи колись ворогували. Наречені, які отримали Благословення, живуть, керуючись Божим словом, і створюють прекрасні сімʼї в усьому світі. Ми не називаємо їх міжкультурними сімʼями, тепер це благословенні сімʼʼї.

Це звучить іронічно, але кінцевою метою релігії є створення світу, де немає релігії. Це легко зрозуміти, якщо уявити, що релігія — ремонтна майстерня. Коли всі стануть людьми добра, то зникне потреба у відновленні наших стосунків із Богом. А отже, якщо ми станемо однією сімʼєю на чолі з Богом і запанує світ справжньої рівності і миру, термін «міжкультурна сімʼя» зникне. В основі цього мирного світу будуть істинні сімʼї та істинна любов.

Ми можемо спостерігати, що шлях до такого світу має багато вимірів. Це в буквальному значенні шлях, що сполучає країни; це обійми ворогів, які стають братами; це перетворення зони бойових дій на сад миру і єднання чоловіків та жінок різних рас у шлюби, які відтворюють світ як одну сімʼю на чолі з Небесним Батьком. Як Матір миру я закликаю майже вісім мільярдів людей нашого світу піти цим шляхом разом зі мною.